Правоий десант "Знай свої права"
Більша частина історії людства – це
історія воєн, революцій, повстань. У
такі часи найчастіше випадає багато страждань на долю простих людей, дітей. Одна
з найстрашніших війн тривала 6 років і закінчилась у 1945 році. Загинуло
близько 60 млн. чоловік. Мільйони людей втратили домівки, розпалися сім’ї,
багато дітей залишились сиротами. Саме тоді чимало людей у світі зрозуміли, що
треба об’єднатися для захисту своїх прав. Їх зусиллями у 1945 році була
створена Організація Об’єднаних Націй. Основною метою існування цієї
організації став захист прав людей у всьому світі.
10 грудня 1948 року на засіданні
Генеральної Асамблеї ООН була прийнята Загальна Декларація прав людини. Цей
день – 10 грудня – увійшов в історію планети Земля як День прав людини. Відтоді
громадяни вільних держав, всі чесні люди, відзначають його щороку. В тих
країнах, уряди яких не звертають увагу на долю свого народу, цей документ
замовчують, щоб люди не знали своїх прав. Але у нашій країні ми вивчаємо його,
і на основі Декларації створено Конституцію нашої держави.
Декларація прав людини – це документ, у
якому подано список основних прав кожної людини. Через 11 років після прийняття
цього документа ООН прийняла ще один важливий для вас документ, який визнав
необхідність спеціальної охорони дитини. Це Декларація прав дитини (20
листопада 1959 рік).
У 1989 році всі прогресивні країни світу
підписалися під Конвенцією про права дитини, в якій визнали необхідність
особливого захисту дітей. Вона є не стільки переліком прав дитини, скільки
всеосяжним переліком обов’язків держав щодо дітей. Ці обов’язки можуть бути
прямими, наприклад, надання можливості для отримання освіти або забезпечення
належного відправлення правосуддя щодо неповнолітніх, або непрямими, коли вони
стосуються виконання обов’язків вихователів та захисників інтересів дитини
батьками, іншими членами родини або опікунами чи піклувальниками. Основні права
дитини необхідно реалізовувати, не відокремлюючи одне «більш важливе» право від
інших, адже всі права забезпечують виживання та розвиток дітей. Відповідно до
статті першої Конвенції дитиною вважається кожна людина до досягнення
18-річного віку.
Конвенція виходить з того, що діти є
рівноправними учасниками суспільного життя, а не лише майбутніми дорослими,
проте «дитина внаслідок її фізичної розумової зрілості потребує спеціального
охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після
народження». Незалежно від раси, статі, мови, релігії, національності,
майнового стану, стану здоров’я, народження у шлюбі та поза ним кожна дитина
має рівні з усіма іншими дітьми права.
Права дитини - це спеціальні можливості, необхідні людині віком до 18
років, для існування досягнення зрілості.
Права
дитини, задекларовані Конвенцією, можна поділити на такі:
·
Особисті (на життя, ім’я, громадянство, на піклування з боку батьків, на
збереження своєї індивідуальності),
·
Політичні
(право висловлювати власні думки та збиратися з метою висловлювання своїх
поглядів),
·
Соціальні
( право користуватися найдосконалішими послугами системи охорони здоров’я, благами соціального забезпечення, на рівень життя),
·
Культурні
(право на освіту, на користування культурними цінностями).
Визначивши
основні права дітей, Конвенція зобов’язала держави, що її підписали, забезпечити законодавчу
гарантію цих прав. Для здійснення міжнародного контролю за
дотриманням прав дитини та виконання зобов’язань, взятих на себе
державами, створено Комітет з прав дитини ООН, який складається з десяти
незалежних експертів. Кожні
п’ять років держав – учасниці
готують доповіді про провадження положень Конвенції у національне
законодавство, що оцінюються Комітетом для визначення прогресу в реалізації
Конвенції та планування наступних кроків в інтересах дітей.
В України правами дітей та захисту їхніх
інтересів опікуються різні органи та установи, наприклад Служба у справах
дітей, Міністерство у справах сім’ї, молоді та спорту, органи опіки та
піклування при місцевих органах виконавчої влади тощо.
Якщо комусь із ваших однолітків чи особисто
вам потрібна допомога, слушна порада щодо ваших прав або ви почуваєтесь у
небезпеці, звертайтесь до:
-
Дорослих
осіб, яким довіряєте;
-
Міліції
за телефоном 102;
-
Психолога
в школі;
-
Психологічної
служби за телефоном довіри;
-
Опікунської
ради вашого району або міста;
-
Служби
у справах дітей;
-
Громадських
організацій, що опікуються порушеннями та захистом прав дитини.
Діти, як всі
люди доброї волі, не можуть бути сторонніми спостерігачами за тим, як в деяких
країнах світу порушуються права дітей. Із запропонованих вами конкретних
положень ми склали «Звернення до урядів країн світу» і «Побажання дітей світу».
